(19 .01.2015) Викторпа Елена Баймяшкинсен ѕемйи чґмґртаннґранпа 20 ѕул ѕитрє. Мґшґрсем илем тєнчинче пурґнаѕѕє тесен те йґнґшмастпґр: Виктор ґста фотограф, Елена – паллґ їнерѕє.
Ывґлпа хєр ѕуратса їстереѕѕє вєсем, ѕемье тґтґшах пуѕтарґнса вґйлґ шыв юххисем ѕинче ишме ѕїрет е пєр-пєр ѕєре экскурсие тухса каять. Калґн, самант та пєр вырґнта тґраймасть. Ѕав вґхґтрах творчество єѕєсем те тума єлкєрет. Авґ, ѕемье юбилейне те илемлєх мелєсепе усґ курса паллґ тума шут тытнґ вєсем: январєн 21-мєшєнче Чґваш наци библиотекинчи «Кємєл ємєр» галерейґра Баймяшкинсен куравє уѕґлать. Ѕак паллґ кун ѕывхарнґ май эпир кураври єѕсен авторєсемпе тєплєнрех паллаштарасшґн сире.
Виктор
Свердловск облаѕне кєрекен Нивьянск хлинче ѕуралнґ вґл. Пирєн тґрґха мєнле лекнє тетєр-и? Унґн ашшє-амґшє Чґва Енре ѕуралса їснє-ѕке, пєр тапхґр Нивьянскра єѕлесе пурґннґ. Тґван ене таврґнсан Виктор пєр авґк кукамґшє патєнче, Чґваш Енри Сєнтєрвґрри районне кєрекен яллта пурґннґ, унтах калаѕма вєреннє. Чґвашла та самай перкелешнє, анчах ашшє-амґшє Шупашкарта тєпленсен арѕын ачана хґйсем патне илсе кайнґ. Хула пурнґѕє Виктора вырґслатнґ, халє пґт-пат кґна пєлкелет чґвш сґмахєсене. Ѕав вґхґтрах, чґваш культури патне туртґнасси унра нихґѕан та иксєлмен.
Ашшє Теччє районєнче ѕуралса їснипе-ши, Баймяшкинсен ѕемйи Шупашкартан Хусана куѕнґ. «Анне, Лидия Трофимовна заводра єѕлетчє, атте Константин Михайлович электрикчє», – аса илет Хусанти ачалґхне Виктор. Ѕемьере виѕѕєн ѕитєннє вєсем – Наталья аппґшє (халє Хусанти пукане театрєнче єѕлет), Виктор тата Михаил (кондиционерсемпе ґнкаруллґ). Баймяшкинсем ачисене ырґ патне туртґнма хґнґхтарса їстернє, пєчєкрен илеме курма вєрентнє. Урґхла пулас та ѕук, Константин Михайлович кино їкерессипе питє кґсґкланнґ-ѕке, унґн интересє ачисене те куѕнґ. Шкулта вєреннє чухнех Викторґн фотоаппарат пулнґ: «Пиллєкмєш класра «Смена» фотоаппарат илсе панґччє», – аса илет вґл. Каярах Хусанти Ленин ячєлє культура ѕуртєнче фотокружок єѕленине пєлсе унта ѕїреме тытґннґ. Халє хґйєн професси карталшкисемпе улґхассси шґп ѕак кружокран пуѕланнґ тесе шутлать Виктор. Хусанти авиаци техникумєнче єреннє чух та сґнїкерчєксемпе аппалана вґхґт тупнґ вґл. Ѕар хєсметне кайма вґхґт ѕитсен Баймяшкина Инѕет Хєвел Тухґѕне илдсе ѕитернє шґпа, инженер ѕарєсенче службґра тґнґ чух та фотоаппарата алґран яман. Ѕартан таврґнсан Хусанти кинохроникґна опреатор ассистенчє пулса єѕе вырнаѕма та шутланґ, анчах пушґ ваканси пулманнипе администратора вырнаѕнґ. Каярах кино їкерекен ушкґнґн директорє, продюсер пулса єѕленє. Ятарласа Мускавра ВГИКра продюсер курсєсене пєтернє, Петербургра та ґсталґхне туптанґ.
Анчах самай вґхґт урґх єѕпе аппаланнґ – ѕемьене тґрантмалла, вґл вґхґтра сґнїкерчєк тунипех ѕемье бюджетне тытса пыма хєн пулнґ. турґ панґ пултарулґх манґѕман, хґй ѕинчен аса илтерсех тґнґ. Ѕапла сґн їкерме тытґннґ вґл, пєлї їстерес тесе Нью-Йоркри фотостудире дистанци мелєпе вєреннє.
Паян Виктор пултаруллґ фотограф, чґн-чґн ґстаѕґ. Ытларах вґл ѕынсене їкерме юратать. Пєр кадртах фотоїнерѕє ѕыннґн кґмґлне, характерне кґтартать пире. ѕавґнпах ѕынсемпе єѕлеме юартать те вґл. «Кашни ѕыннґн хитрелєхне кґтартас килет манґн, ун ѕине пґхса ытараймасґ тґтґр куракан», – тет вґл. Мґшґрєн мастерскойє уншґн фотосалон пулса тґрать.
Елена
Елена Хусанта ѕуралса їснє. Унґн калавне итленє май ирєксєрех «ашшєн хєрє» текен шухґш ѕуралать пуѕра. Яланах їкерме ємЄтленнє Юрий Иванович ємєтне пурнґѕлаймасґр хґй кґмґлне Лена хєрне панґ тейєн. «Пур чухне те мана пулґшма ґнтґлаччє», – тесе ґшшґн аса илет халє хєрє ашшєне. Ѕут ѕанталґка юратасси те ашшєнченех куѕнґ тесе шутлать Лена: «Уѕґ сывлґшра єѕленє чух вґй кєнине туятґп», – тет вґл.
Лена Хусанти 3 номерлє їнер шкулєнче вєреннє. Шґп ѕавґн чух паллашнґ та халє В.Суриков ячєллє институтґн Хусанти филалєн ректорєпе М.Вагаповпа. Вґл Ленґн пєрремєш преподавателє пулнґ. «Ѕамрґк вєрентекене салтака илсе кайсан чылайґшє шкултан тухса кайрєѕ», – каласа парать їнерѕє. Юлнисем вара Вагаповпа ѕыру ѕїретнє. Хусанти їнер училищинче вєреннє чух вєрентекенпе вґренекен каллех тєл пулнґ, В.Суриков ячєллє институтран вєренсе тухнґ М.Вагапов каллех Ленґн препоадвателє пулса тґнґ, унґн диплом єѕне ертсе пынґ. Ѕаплах паян Шупашкарти И.Яковлев ячєллє педагогика университечєн аспирантуринче вєренекен Елена Баймяшкина Хусанти 2-мєш їнер шкулєнче вєрентнє Рашид Тухватуллина та ырґпа аса илет. Мґшґрє Светлана Константиновна унтах скульптура вєрентнє. Ѕак мєшґрпа хутшґнса профессишєн, пурнґѕшґн кирлє нумай ґслґ шухґша йышґннґ вґл, тєнче куравне анлґлатнґ. Ѕак шкултах Ким Камалетдинов єѕленє, нумай пулґшнґ вґл вєренекенне, вєрентекен кґна мар, чґн-чґн юлташ пулнґ. Ґна Елена халь те ашшєпе танлаштарать: «Вєсем ѕуралма та пєр кун ѕуралнґ».
«Аслґ шкула кайма шут тытсан суйласа илмеллеччє: е Суриков институтне Мускава, е Петербурга Репинґнне». Лена И.Репин академине суйласа илнє, анчах хусансен шкулє питєрсене ѕырлахтарман иккен, кєресех тесен ѕавґнтах пурґнса хґнґхмалла єѕе. Ѕапла Лена Сергей Спицын профессор патне їкерчєксен урокєсене илме ѕїренє.
Монументаллґ живописе ун чух (шґп Лена каяс ѕєре) ытларах арѕынсене йышґннґ, хєр ача конкуренцие чґтайман…
Ѕакґн хыѕѕґн Баймяшкинсем Хусана таврґннґ, Шупашкарти И.Яковлев ячєллє педагогика институчєн їнер графикин факультетне вєренме кєнє. «Чґваш ѕєрє ѕинче ґнланса илтєм, манпа пулса иртес єѕсем шґпашґн пысґк пєлтерєшлє. Ѕыннґн пєр тґван ѕєршыв, манґн иккє тесе шутлатґп: пєринче эпє ѕуралнґ, тепринче – личность, їнерѕє пулса тґнґ, вґл мана халь те аталанма пулґшать»
«Чґваш їнерѕисем питє активлґ, пирєнпе, студентсемпе пєрле вєрентекенсем плинэра ѕїретчєѕ, пєр-пєринпе ѕывґх хутшґнаттґмґр. Хусанти їнерѕєсем тєпрен илсен ытларах пєчченшерєн єѕлеме юратаѕѕє», – танлаштарать вґл єѕтешєсене.
Лена хґйєн пєрремєш куравне те чґваш ѕєрє ѕинче йєркеленє «Портрет души» Ѕєнє Шупашкарти музейре иртнє. Питє хапґлласа йышґннґ ґна куракансем, курава пынґ їнерѕє-вєрентекенєсем те пысґка хурса халанґ єѕсене.
Халє «Халґхсен хушшинчи» статуспа иртекен Коккель плинэрєсене те Елена Баймяшкина ґшшґн аса илет, єѕтешєсемпе туслґн єѕлени кґна мар, Афанасий Коккелєн тґван ялєнчи ѕынсен тараватлґхє те тыткґнланґ їнерѕе. «Ѕак ѕєр ѕинче мєн чухлє ытларах єѕлетєн, ѕавґн чухлє ытларах вґй хутшґнать», – тет вґл.
Елена Баймяшкина аспирантурґра вєреннине каларґмґр єнтє, кунта та вґл хґйєн тєпчев єѕне чґваш культурипе ѕыхґнтарнґ: «Чґваш халґх искусствин хатєрєсемпе педагогика аслґ шкулєсенче вєренекен студентсен ґс-хакґлпа нравственность хаклавєсене йєркелесси» ятлґ вґл. Чґваш халґх костюмєсем ѕинчен калакан методика пособине те ѕырса кґларнґ – пир тєртесси, бисерпа ѕєлесси, тєрє тєрлеси тата ытти тєссем ѕинчен интереслє каласа парать автор. Ѕавґнпа студентсемпе преподавательсем кґна мар, чґваш искусствипе интересленекен кашни ѕын кґсґкланса вулать пособие.
Январєн 21-мєшєнче уѕґлакан пєрлехи курава Баймяшинсем пєтємлетї куравє пек хаклаѕѕє. Творчество мґшґрєн пєр тапхґрє вєѕленнє, мєнле ѕитєнїсем тунґ ѕак вґхґтра, мнле идейґсене пурнґѕлассишєн єѕлемелле те єѕлемелле тата. Авторсем куравра хґйсен єѕєсем ѕине хґйсем пґхса хаклаѕѕє. Паллах, куракансем мєнле йышґнни те кґсґк вєсене.
Татьяна ВАСИЛЬЕВА.
E-mail: wassatan@mail.ru
Сґнїкерчєксем Баймяшкинсен архивєнчен.